Вгору
Персональний сайт вчителя музичного мистецтва <br> Тальнівського НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. №1-гімназія" - Тарана Володимира Леонідовича
749 переглядів, сьогодні 13.12.2018
Персональний сайт вчителя музичного мистецтва
Тальнівського НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. №1-гімназія"  
Тарана Володимира Леонідовича

Захід 1

Олександр Іванович Білаш


Олександр Білаш народився 6 березня 1931 року в селищі Гридизьк на Полтавщині у співучій селянській сім'ї. Мати, Євдокія Андріївна, вважалася першою співачкою на всіх сільських і родинних заходах, а батько, Іван Опанасович, грав на різних музичних інструментах. Тому Олександр чув живу пісню й музику з дитинства, умів по-справжньому любити і цінувати їх. Першим музичним інструментом, на якому навчився грати Олександр, була саморобна гармошка.
Після закінчення школи Олександр Білаш здійснив спробу вступити до Полтавського музичного училища, та, на жаль, вона не мала успіху. Всі свої твори він грав на слух, а нот зовсім не знав. Київська музична школа стала для нього справжнім інститутом знань, де він невтомно працював, засвоюючи музичні основи.
Потім було навчання в музичному училищі ім. В. С. Косенка по класу баяна у Житомирі, яке Олександр закінчив екстерном. Тут же й почав писати свої перші пісні. Популярними стали " Три подружки синьоокі", "Два кольори", "Ясени" та інші. А в 1951 році вступив до Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського на композиторський факультет. Його педагогами були талановиті діячі культури і композитори - М. Дремлюга, К. Данькевич, А. Свєчніков та інші. На останньому курсі консерваторії О. Білаш завершує роботу над симфонічною поемою "Павло Корчагін", паралельно працює над творами для оркестру: "Скерцо", "Весняна сюїта", балетна сюїта "Буратіно". Пише для голосу з фортепіано на власні тексти "Новорічний вальс", "Останній вальс" та інші.
В усіх своїх творах молодий композитор виявляє надзвичайну зрілість і винахідливість, уміння розвивати й поєднувати суперечливі мотиви, здатність до цілісного й діалектичного охоплення широкого тематичного полотна. В репертуарних збірниках для художньої самодіяльності, в газетах, журналах починають з'являтися пісні О. Білаша. Уже перші твори композитора вказують на особливе обдарування митця як лірика. Тяжіння до ліричних образів простежується і в поезіях майстра:

Я вмер би того ж дня,
Коли б сказала мати,
Що я не зможу заспівати
Бодай одну з своїх пісень
Про Україну…


Пісні Олександр Білаша стали народними, духовним небом України. Він створив особливий пісенний жанр - пісню з глибокою філософською і психологічною напругою, на зіткненні почуттів, на вічній драмі недосяжності гармонії у світі. В Олександрі Івановичі, окрім пісняра, жив ще й автор великих музичних форм.
Як симфоніст, він працював вже під час навчання в консерваторії. Цієї справи він не покинув протягом усього життя. До своїх інструментальних творів він повертається і в часи найнапруженішої праці над піснями. Від симфонічної йде не тільки до пісенної, але й до оперної музики, про що свідчать його твори "Гайдамаки", за однойменною поемою Т. Г. Шевченка, й моноопера "Балада війни" за віршем І. Драча. Йому належить музика опери
"Прапороносці" за романом О. Гончара, симфонічна поема "Світанок на морі" і концерт № 2 для фортепіано з оркестром.
Кожна пісня О. Білаша має своє обличчя. Її не сплутаєш з творами інших композиторів, але дивина його мистецької самобутності полягає в тому, що маючи певні спільні риси, його солоспіви й хори зовсім несхожі один з одним. В кожній пісні, в кожному його творі відлунюється українська мелодика, є щось сонячне, іскристе, віртуозне, побудоване на звичайній для автора елегійній основі.
До останніх днів життя Білаш продовжував писати вірші і музику. "Українська естрада переживає не кращі часи, теле- та радіоефір засмічений третьорядними творами, три акорди подаються як шлягери, безголосі співаки очолюють численні хіт-паради, немає особистостей, нових цікавих імен", - щиро переживав композитор. Він гордився тим, що його твори виконували такі майстри співу як Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, Микола Кондратюк, Йосип Кобзон, Раїса Кириченко, Людмила Зикіна. Олександр Іванович вважав, що краще нехай його твори лежать у шухляді письмового столу, чекаючи свого часу, ніж лунатимуть з вуст безголосих "зірок". "Я, напевно, старомодний, але в співака повинен бути голос та індивідуальність. Тільки якщо артист пропустить пісню крізь своє серце, вона знайде відгук у слухачів", - вважав маестро.
Олександр Білаш - лауреат премії імені М. Островського (1967), Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969), Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1975), Народний артист УРСР (1977), Народний артист СРСР (1990), Герой України (2001). Помер Олександр Іванович 6 травня 2003 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.
- Vanessa Mae - Classical Gas
- Експрес - "Два кольори"(-)
- Експрес - "Два кольори"(+)

Захід 2

Кобзарі

- Eduard Drach - 15 - Diunkerk

Захід 3

Леся Українка

- Игорь Латышко - Ягідка черешенька (бэк) Instrumental
- На зеленому горбочку
- Наталія Май - Квітуча Україна Instrumental
- Наталія Май - На зеленому горбочку Instrumental
- Наталія Май - Квітуча Україна
- Україна і калина (-)
- Ягідка-черешенька

Захід 4

5 книг про зв'язок музики і життя

Ще Ніцше казав: "Без музики, життя було б помилкою". Це насправді так. І у житті сучасної людини музика грає дуже важливу роль. Ми слухаємо улюблену музику, ходимо на концерти, відчуваємо збудження, коли чуємо знайому нам мелодію, плачемо або сміємося, коли у динаміках лунає голос улюбленого виконавця.
Музика супроводжує нас по дорозі додому чи на роботу, вночі чи вдень. Серед нас багато людей, які не уявляють свого життя без ритмічних звуків. А деякі навіть впадають у депресію, коли ламається їх кишеньковий програвач. Все це знайоме кожному меломану. Тому ми пропонуємо вам ряд книжок, які дадуть змогу краще зрозуміти, що таке музика і яку роль вона насправді грає в житті людства.

"Це твій мозок, схиблений на музиці", Деніел Левітін

Доктор Деніел Левітін отримав ступінь з когнітивної психології та когнітивної науки у Стенфордському університеті і захистив кандидатську в області психології в університеті Орегону. Левітін є не лише знаним науковцем, а й творчою людиною, яка захоплюється музикою протягом свого життя.
В той час, як більшість людей цінують музику лише за її гарне звучання, Левітін досліджує її зі сторони людської психології і сприйняття людиною.
Перші проведені Левітіном дослідження знайшли відображення у його бестселері "Це твій мозок, схиблений на музиці". З переконаністю невролога у тих речах, які поки що є незрозумілими та загадковими, Деніел Левітін має намір пояснити нам, чому ряд легко впізнаваних звуків має такий глибокий вплив на наші емоції, відкриваючи для нас функції нашого організму, що у своєму розумінні майже магічні.
У минулому музичний продюсер, Левітін, порівнює Моцарта та Мадонну, Ліста та Лудакріс, щоб розповісти нам про музику за допомогою мозку, і про мозок за допомогою музики. У своїй книжці Левітін пояснює, чому деяка музика звучить для нас "досконало", чому від іншої наше тіло фізично тремтить, а від ще іншої ми починаємо себе відчувати не дуже добре. Автор досліджує те, як мозок обробляє всі грані музики. Він починає з того, як вухо сприймає звукові коливання, як слідом мозок переходить до оброблення сигналів у корі головного мозку, переходячи до сприйняття частот, ваги, тембру і вібрацій у поєднанні з ритмом і темпом.
Музика викликає у нас емоційну реакцію, яка у взаємодії з нашою уявою спричиняє певні відчуття та думки. Вся музика Всесвіту, чи то класика, рок, або реп, музика лісу або води, шум грози чи урагану, має наукове пояснення її важливості у нашому житті.
"Твій мозок схиблений на музиці" - це не просто наукове дослідження, складене із сухих фактів та експериментів, це результат наукової праці людини-музиканта. Ця книжка викликає гострі дискусії у колі психологів. Але насправді вона призначена для музичних фанатів, які прагнуть зрозуміти чого ж їх мозок не може існувати без музики.

"Світ у шести піснях", Деніел Левітін

Ще одна книжка, присвячена музиці, видатного вченого-музиканта та викладача Університету МакГіл. У цьому світовому бестселері Левітін показує, як еволюція людського мозку зробила можливими музику, мистецтво, науку і суспільство такими, якими ми їх знаємо зараз. Він показує нам все це, розкриваючи шість фундаментальних теорій того, що пісні контактують з емоціями і ідеями, таким чином, будуючи людську сутність. Левітін досліджує доісторичні системи відтворення музики під час танців і співів на весіллях, початку гри в бейсбол, або налаштуванні власного плеєру під ваш настрій.
Переходячи зі сторінки на сторінку, ти сам починаєш задаватися питаннями, які ставить автор: "Чому музика? Що музика робить для людства, для індивідуального розвитку і для культури?".
Продовжуючи ідею своєї першої книжки "Це твій мозок, схиблений на музиці" Левітін стверджує, що ми еволюціонували, і наразі "споживаємо" музику з шести причин: дружба, радість, комфорт, знання, релігія і любов. Спираючись на власний досвід, розмови з такими відомими людьми як Стінг, Джонні Мітчелл, та знання еволюційної історії, Левітін створює багатий опис того, як музика дозволила людям процвітати навіть тоді, коли суспільство стикалося з війною, бідами та втратами.
І головна роль музики навіть не в тому, що вона приносить нам щастя, знайомить нас з іншими людьми. Музика може і лікувати.

"… коли люди втратили пам'ять через хворобу Альцгеймера, інсульт або через інші травми головного мозку, музика є однією із останніх речей, до якої вони звертаються. Увага старих людей, які в інших випадках не можуть згадати імен своїх дітей або року свого народження, може бути повернена до подій минулого за рахунок музики, яку вони слухали чи любили у той період життя, пісень, тексти і ноти яких вони знають на пам'ять. Я бачив людей, які майже не можуть рухатися, людей з хворобою Паркінсона, які не можуть ходити. Але багато з них раптово відновлювали свої здібності до моторних функції і починали ходити і підтанцьовувати, як тільки я вмикав Гленна Міллера та Арті Шоу на їхніх домашніх програвачах. Були і випадки з дітьми, що хворі на синдром Дауна. Вони не могли зав'язати шнурки на своєму взутті, доти, поки послідовність цього процесу не була покладена на музику".

"Світ у шести піснях" дає можливість кожному зрозуміти сутність музики та її роль у нашому житті. Книжка відкриває читачу глибинний світ мелодій, ритмів та тембрів, пояснює чому музика настільки важлива і впливає на все людство з такою силою.

"Музикофілія: розповіді музики та мозку", Олівер Сакс

Що відбувається з людськими істотами, коли вони пишуть або слухають музику? Що таке власне сама музика, що дає їй таку владу над нами, потужність, в більшості добру, але й іноді неконтрольовану силу і руйнівну міць?
Музика не має поняття, у ній відсутні зображення, вона не має сили відображення і не має відношення до світу. І все ж таки, очевидне у нас самих - ми тупцюємо ногами, продовжуємо гомоніти, співаємо, ведемо музику, яка відображає мелодію і почуття, що ми відчуваємо у своїх рухах та виявах.
У своїй книзі Олівер Сакс досліджує силу музики, що бере над нами владу, яку ми інколи контролюємо, а іноді нам це зовсім не вдається. У своїй неповторній манері він досліджує, як це може забезпечити доступ до прихованих емоційних станів, як музика може оживити неврологічні шляхи, які були заморожені, як з допомогою неї можна викликати спогади про втрачені раніше події або почуття. Це книга, що досліджує, як ніяка інша, безліч випадків нашого досвіду в музиці.
"Музикофілія" Сакса будує міст через прірву між музикою і мозком за допомогою тематичних досліджень, які він особисто проводив. Розповіді у книзі варіюються від просто дивних до повністю жахливих. Його досліди показують як музика може бути не тільки дивом для мозку, але і переслідувати його, завдавати людині болю.
Для тих, хто зацікавлений музикою, психологією або просто бажає бути враженим, "Музикофілія" є відмінною книгою і стане джерелом цікавої інформації. Для психологів же, автор сподівається, що ця книга стане поштовхом для того, щоб продовжити дослідження музики, як психологічного аспекту в житті людини.

"Музика і розум в щоденному житті", Ерік Кларк, Нікола Діббен, Стефані Піттс

Музика наповнює повсякденне життя - у будинках, в поїздах і літаках, під час народження і смерті, на весіллях і війнах, в концертних залах, клубах, на стадіонах та полях. У багатьох відношеннях музика означає і управляє тим, як люди сприймають світ. Що саме змушує людей бажати проживати їхні життя під звук музики, і чому так багато з наших найособистіших досвідів і найбільш публічних здобуттів так сильно залежать від музики?
"Музика і розум у повсякденному житті" використовує психологію, щоб зрозуміти поведінку і музичний досвід роботи за різних обставин, у тому числі написанні і виконанні музики, слуханні її та переконанні за допомогою мелодій, викладанні предметів та навчанні. Починаючи з прикладів музичного досвіду з "реального світу", автори книги критично аналізують шляхи, якими психологія може пояснити різноманітний людський досвід і взаємодію з музикою, зосередившись на тому, яким чином музика використовується, створюється і купується.
Книга складається з трьох основних розділів. У "Створенні музики" вона досліджує вплив на психологію гри, імпровізацію і написання музики, розуміє як тісно пов'язана вся музична діяльність. У "Використанні музики" автори описують яким чином люди слухають музику, керують своїми емоціями, настроями, і тотожністю з музикою, використовуючи музику для терапії, переконання і соціального контролю. В останньому розділі, "Придбання музики", автори описують музику як розвиток людського потенціалу. У цьому ж розділі наводиться огляд історії музичної психології, і узагальнюється важливість вивчення музики як психологічного аспекту для розуміння людини.
Спираючись на широке коло досліджень в області музичної психології та музичної освіти, книга дасть змогу читачу краще зрозуміти музичний світ.

"Ваш плейліст може змінити ваше життя", Галіна Міндлін, Дон Дюроссеу, Джозеф Карділло

Відкрийте силу пісень у вашій кишені. Можливо, ви часто змушуєте динаміки вибухати, коли хочете піднести свій настрій. Якщо це все, що ви робите, ви не в повній мірі використовуєте переваги музики і її можливості вам допомогти. Спочатку послухайте повільніший трек, а після цього один-два потужні удари у вашому плейлісті можуть підштовхнути вас ще вище.
Переповнена порадами як слухати музику, ця книга може повністю змінити ваше життя. Вперше автори книги представляють перед вами не теорії з музичної психології, а реальні приклади того, як музика може покращити ваше існування, враховуючи і ваше здоров'я, і щоденний настрій.
Ви дізнаєтеся як за допомогою улюбленої музики можна:
  • зменшити тривогу;
  • підвищити пильність;
  • почувати себе більш щасливим;
  • організувати роботу свого мозку;
  • покращити пам'ять;
  • поліпшити настрій;
  • жити творчо;
  • покращити вашу здатність боротися зі стресом, безсонням, депресією і навіть наркоманією.
Ця книга - справжній скарб для завзятих меломанів. Після прочитання книги, слухаючи свою улюблену музику, ви зможете не лише отримувати задоволення, але й вміти організувати свій плейліст таким чином, щоб він дійсно покращив ваше життя.

Створили програму, що перетворює книги на музику

Музикантка та програмістка з Нью-Йорка Ханна Девіс створила унікальний алгоритм, який перетворює книгу на музичну композицію.
Спеціальна програма за допомогою словника з 14 тис. слів, поділених на групи за принципом відповідності базовим емоціям, аналізує текст книги і визначає її "настрій".
З'ясувавши "характер" уривків тексту, програма в хронологічному порядку виділяє емоції книжки.
Авторка проекту каже, що ще не до кінця задоволена результатом і хоче далі працювати над алгоритмом.

Канадці створили систему "TransProse", яка дозволяє перетворювати книги в музику. Вчені сподіваються, що цей вид мистецтва дозволить по-іншому сприймати літературні твори.

"Наша система "TransProse" генерує на основі електронних книг прості п'єси для фортепіано, зміст яких залежить від емоцій, описаних в тексті", - зазначає Саїф Мохаммед, член Національної науково-дослідної ради Канади.
Основу для TransProse створила Ханна Девіс, працюючи над своєю магістерською дисертацією під час навчання в Нью-Йоркському університеті. Саїф Мохаммед використовував цю програму для визначення частоти використання слів, що асоціюються з 8 основними емоціями: очікуванням, злістю, радістю, страхом, відразою, сумом, подивом і довірою.
Відповідно до алгоритму, програма аналізує слова, тим самим проводячи аналіз почуттів у тексті і визначаючи його "емоційну температуру". Наприклад, чи буде мелодія у мажорній або мінорній тональності залежить від співвідношення кількості позитивних і негативних слів один до одного; основна тональність базується на різниці між щільністю виразів радості і смутку в усьому творі.
"Ми створили першу у світі систему, яка автоматично створює музичні твори, основані на змісті книг. У "TransProse" задіяний оригінальний механізм, що визначає послідовності за емоційністю тексту", - додає Саїф Мохаммед.
- Huseyin Abdullaev
"Heyat Davam Edir"
1-4,     5-7